Осадчий І.Г.,

доктор педагогічних наук

Принцип СТК – відповідності

(за матеріалами статті Осадчий І.Г. Принцип СТК-відповідності та модель глобальної сільської школи-мережі. //Директор школи, ліцею, гімназії. –

№1-2. – 2007. – С.210-215)

      Одну із загальнообов’язкових вимогу до існуючих освітніх інститутів і територіальних систем освіти подаємо як принцип соціально-економічної, техніко-технологічної та комунікативно-інформаційної (СТК) відповідності та формулюємо його в такій редакції: “ Для того щоб забезпечувати якісну і ефективну освіту, освітні інститути та системи (їх статус, структура, освітні технології, які в них застосовуються, механізми забезпечення ресурсами тощо) повинні постійно оновлюватися у відповідності до прогресивних змін, які відбуваються в соціально-економічних, техніко-технологічних та комунікативно-інформаційних сферах суспільства на кожному з етапів його історичного розвитку ”.

     Із принципу СТК – відповідності незворотно випливає висновок: якщо хоча б в одній із названих вище сфер життєдіяльності суспільства відбулися якісні зміни, потрібно негайно розпочинати конкретні і чітко спрямовані реформи в освітній галузі. Зволікання ж обов’язково приведуть до невиправданих втрат ресурсів (кадрових, матеріальних, фінансових тощо) або ж до некерованого переродження самих освітніх систем. Сьогодні ні у кого вже не викликає сумнівів той факт, що за останні роки такі якісні зміни відбулися в усіх трьох, названих вище, сферах суспільного життя країни.

  Застосування принципу СТК-відповідності як інструменту аналізу нинішнього стану освітніх інститутів і систем дозволяє зробити кілька важливих висновків:

1. Системи освіти міст розвиваються як мережеві структури, а для сільських регіонів залишається характерною точкова локалізації, культурно-освітня автономія та однотипність. Завдяки стихійним процесам самоорганізації сьогодні в країні функціонують дві принципово відмінні за потенційними можливостями і якістю системи освіти – міська (прогресивна) і сільську (відстала).

2. Змін в освіті як у містах, так і в селах відбуваються стихійно, без належної політики держави щодо створення ефективних освітніх мереж та з великими і невиправданими втратами ресурсів (кадрових, матеріальних, фінансових тощо).

  Принцип СТК-відповідності доцільно застосовувати як інструмент розроблення програм стратегічного розвитку та перспективних моделей закладів і територіальних систем освіти саме на зламі соціально-економічних, техніко-технологічних та комунікативно-інформаційних епох.

   Які ж напрямки реформування найбільш точно вписуються у логіку вимог принципу СТК-відповідності? Їх є декілька.

1. У зв’язку з тим, що в суспільстві відбуваються інтенсивні процеси соціально-економічного (зокрема і майново-фінансового) розшарування населення, інтенсивно формуються соціальні групи з різними освітніми потребами і можливостями, інститути і територіальні системи освіти повинні виступити гарантами для всіх щодо вільного і рівного доступу до надзвичайно широкого спектру якісних освітніх послуг (різні типи закладів освіти, профілі навчання, освітні програми тощо).

2. Інститути і територіальні системи освіти повинні бути оснащені на рівні сучасних досягнень техніки та технології, починаючи від систем тепло і водопостачання, приготування їжі, обладнання і оздоблення приміщень аж до засобів навчання, виховання, збереження та зміцнення здоров’я учнів. Саме заклади освіти повинні демонструвати та постійно здійснювати інтервенцію прогресивних змін у зовнішнє середовище.

3. Інститути і територіальні системи освіти повинні мати мережеву структуру – крім унормованих вузлів та модулів (точкова локалізація) мати ще й потужні комунікативно-інформаційні ланки між ними (транспортне сполучення, зв’язок, інформаційні канали та кооперативні організаційні структури типу асоціацій, об’єднань, конференцій, сесій, турнірів тощо). Наявність комунікативно-інформаційних ланок дозволить одержати якісно вищий та фактично необмежений простір для вдосконалення і розвитку територіальних систем освіти.

  Література:

1. Осадчий І.Г. Освіта сільського регіону: теорія і технологія управління розвитком. Монографія. К: Вид. дім “ Шкільний світ ”, 2005. – 260 с.

2. Осадчий І.Г. Структура та функції центрального органу управління освітою в сільському адміністративному районі //Освіта і управління. – 2005. – т.8, число 1. – с.46-50.