Осадчий І.Г.,

доктор педагогічних наук

Модель педагогічної культури вчителя

(за матеріалами праці Осадчий І.Г. Управління за принципами організаційної культури: інформаційно-синергетична модель педагогічної культури сучасного вчителя. //„ Народна освіта ”.- Випуск 2 (8), - 2009. 

    Сукупність законів самоорганізації системи (множина Х) називаємо її організаційною культурою, а закони самоорганізації системи – принципами організаційної культури системи. Управління процесами розвитку, тобто якісними змінами організаційної культури системи, розглядаємо як управління за принципами організації культури.

    Для того, щоб засобами звичайної ужиткової мови задати множину Х, потрібно дотримуватися кількох основних правил:

1. Кількість законів самоорганізації X_k повинна бути мінімальною, але достатньою для того, щоб повністю описати всі наявні функціональні залежності між макропараметрами b_m. Якщо виявиться, що структура законів самоорганізації є занадто загальною і важкою для сприйняття та практичного використання, потрібно збільшити їх кількість і конкретизувати функціональні залежності між макропараметрами.

2. До множини Х можуть входити закони самоорганізації не лише загальносистемного рівня, а й нижчих ієрархічних рівнів, які розкривають зміст відповідних організаційних субкультур.

3. Закон самоорганізації конкретного ієрархічного (підсистемного або загальносистемного) рівня повинен містити лише макропараметри цього рівня.

4. Кожний закон самоорганізації повинен містити не надто велику кількість (здебільшого 3-5) макропараметрів, між якими розкривається функціональна залежність.

5. Характер функціональної залежності між макропараметрами в конкретному законі самоорганізації повинен бути найбільш простим, наприклад, передбачати лише підтвердження наявності (рідше відсутності) тих чи інших макропараметрів та міру їх прояву.

    Для того, щоб дати точний опис стану такої складної системи як особистість, скористаємося інформаційно-синергетичною моделлю складної системи.

    Відповідно до неї будь-яку складну систему (S) можна однозначно задати за допомогою кортежу.

S=<{b₁, b₂ … b_m}, {X₁, X₂ … X_k}>, де m N, k N, а (1)

b_m - макропараметри стану системи,

X_k – закони самоорганізації системи.

    Із урахуванням зазначеного модель особистості (О) можна представити як кортеж

О = <{ b₁, b₂ … b_n}{ X₁, X₂ … X_k}>, де n N, k N , а (2)

b_m – якості особистості (макропараметри стану),

Х_k – цінності особистості (закони самоорганізації).

    Із формули 2 видно, що цінності особистості – це функціональний зв'язок між скінченною кількістю якостей особистості. Це дуже важливо для практичного застосування, адже на практиці значимими є не стільки наявність чи відсутність у людини тієї чи іншої якості (наприклад, риси характеру), а, насамперед, постійні в часі їх комбінації, тобто цінності особистості. Для встановлення вигляду СО-законів конкретної особистості потрібно здійснити аналіз проявів її активності, тобто вчинків, результатів дій або досягнень, які називаються артефактами (АФ). Цілком зрозуміло, що множина АФ має нескінчену кількість елементів.

    Кортеж множин АФ і Х, тобто артефактів і законів самоорганізації, утворюють цілісну культуру системи, а в даному разі – цілісну культуру особистості або просто культуру особистості.

    Чи завжди множина Х однозначно визначає множину АФ? Ні, адже реальні вчинки й досягнення людини визначаються не лише її внутрішніми цінностями, а й зовнішніми умовами та ресурсами. Але чи може у множині АФ бути те, чого не було у множині Х? Звісно, що також ні. Отже, власне культурою особистості варто вважати саме множину Х.

  Тому цілком логічно під педагогічною культурою вчителя (ПКВ) розуміти впорядковану сукупність особистісних цінностей, які безпосередньо або опосередковано визначають його професіоналізм, тобто сукупність його цінностей як найманого працівника, який виробляє той чи інший освітній продукт (надає ті чи інші освітні послуги). Відповідно до формули 2 можна записати:

ПКВ = <{b₁, b₂ … b_m}, {X₁, X₂ … X_k}> або (3)

ПКВ = < {X₁ … X_k}, k N, де m N, k N, а (4)

b_m – якості педагогічної культури вчителя,

Х_k – цінності педагогічної культури вчителя.

    Важливо розуміти, що мова в даному разі йде не про мораль, а лише про цінності як принципи організаційної культури системи. Адже напрям вісі цінностей у кінцевому рахунку визначає рівень розвитку соціуму, а ця проблема не є предметом дослідження.

    Результати проведеного в межах цього дослідження опитування учнів, їхніх батьків, педагогів, методистів та управлінців в галузі освіти дають підстави стверджувати, що всі найважливіші й актуальні сьогодні якості сучасного педагога можна згрупувати у три відносно самостійні групи: соціальні, професійні та індивідуальні. Тому цілком логічно розглядати й відповідні до них компоненти педагогічної культури: соціальний компонент (1), професійний компонент (2), індивідуальний компонент (3).

    У ході дослідження встановлено такі особистісні якості сучасних педагогів, які згідно інформаційно-синергетичної моделі типу (формули 3 або 4) є макропараметрами (b_m) системи „ педагогічна культура сучасного вчителя ” (ПКСВ), а саме:

1. Соціальні макропараметри:

b₁₁ – постійний інтерес до життя соціуму;

b₁₂ – активна діяльність у соціумі;

b₁₃ – соціальна успішність.

2. Професійні макропараметри:

b₂₁ – обізнаність із нормативно-законодавчою базою освіти;

b₂₂ – досконале знання навчального предмета;

b₂₃ – вміння майстерно вчиняти педагогічні дії;

b₂₄ – наявність власного стилю діяльності;

b₂₅ – постійне професійне самоудосконалення;

b₂₆ – пропаганда власних педагогічних здобутків і наставництво.

3. Індивідуальні макропараметри:

b₃₁ – хороше фізичне здоров’я;

b₃₂ – позитивні установки до дітей;

b₃₃ – позитивні установки до колег;

b₃₄ – висока продуктивність праці;

b₃₅ – наполегливість;

b₃₆ – працелюбність;

b₃₇ – високий рівень ерудиції та різностороння поінформованість;

b₃₈ – активна пізнавально-мистецька діяльність.

Названі вище 17 макропараметрів педагогічної культури сучасного вчителя були отримані в результаті аналізу письмових описів, які підготували учні, вчителі, методисти РМК та директори навчальних закладів. До описів ставилися такі основні вимоги: дати за допомогою 5-7 речень коротку й найбільш точну загальну характеристику сучасного вчителя. Під час аналізу характеристик вдалося виділити і повторно сформулювати (з дотриманням названих вище 5 правил) найбільш вживані комбінації макропараметрів (b_m) у смислових твердженнях, які є законами самоорганізації (X_k) системи ПКСВ, тобто цінностями педагогічної культури сучасного вчителя.

Ці закони було об’єднано у три відносно самостійні групи:

  1. Соціальний компонент.

Х₁₁=ƒ(b₁₁, b₁₂, b₁₃): „ Сучасний вчитель – це людина, яка постійно цікавиться життям соціуму, бере в ньому активну участь і є успішною ”.

2. Професійний компонент.

Х₂₁=ƒ(b₂₁, b₂₂, b₂₃, b₂₄): „ Сучасний вчитель – це особистість, яка має всі потрібні для цієї професії знання та у власному стилі професійно виконує роботу ”.

Х₂₂=ƒ(b₂₁, b₂₂, b₂₃, b₂₄, b₂₅): „ Сучасний вчитель постійно працює над підвищенням свого фахового рівня ”.

Х₂₃=ƒ(b₂₄, b₂₆): „ Сучасний вчитель постійно презентує власні педагогічні здобутки колегам ”.

3. Індивідуальний компонент.

Х₃₁=ƒ(b₃₁): „ Сучасний вчитель – це фізично здорова людина, яка постійно турбується про своє здоров’я ”.

Х₃₂=ƒ(b₃₂, b₃₃): „ Сучасний вчитель – це людина з позитивними установками до інших людей ”.

Х₃₃=ƒ(b₃₄, b₃₅, b₃₆, b₃₇): „ Сучасний вчитель – це хороший працівник ”

Х₃₄=ƒ(b₃₇, b₃₈, b₁₂): „ Сучасний вчитель – це ерудована людина з власним баченням світу, яке вона проявляє у постійній пізнавальній і мистецькій діяльності ”.

    Отже, в аналітичній формі типу 3 або 4, структура і зміст педагогічної культури сучасного вчителя є такими:

ПКСВ =

< {b₁₁, b₁₂, b_13, b₂₁, b₂₂, b₂₃, b₂₄, b₂₅, b₂₆, b₃₁, b₃₂, b₃₃, b₃₄, b₃₅, b₃₆, b₃₇, b₃₈},

{Х₁₁, Х₂₁, Х₂₂, Х₂₃, Х₃₁, Х₃₂, Х₃₃, Х₃₄}> або

ПКСВ = < {Х₁₁, Х₂₁, Х₂₂, Х₂₃, Х₃₁, Х₃₂, Х₃₃, Х₃₄}, де

b_m – якості педагогічної культури вчителя,

Х_k – цінності педагогічної культури вчителя.