Осадчий І.Г.,

доктор педагогічних наук

Інформаційно-синергетична модель системи (суб’єкта,об’єкта)

(за матеріалами праці Осадчий І. Г. Спрямований розвиток освітніх систем: теорія, технологія, практика : Монографія / І. Г. Осадчий – К. : Інформавтодор, 2013. – 436 с.)

    Якщо ми маємо справу з простим об’єктом, складники якого позбавлені властивості взаємоузгоджувати свою поведінку, тобто самоорганізовуватись, то його стан можна однозначно описати за допомогою певного набору мікропараметрів. Тобто інформаційна модель простого об’єкта має вигляд:

S=<{A*}> або S= <{а_1, а_2, ....... а_r }>, r N

    Зазначимо, що в педагогіці здебільшого доводиться мати справу з надзвичайно складними системами (об’єктами, суб’єктами), здатними до самоорганізації. Наприклад, коли ми розглядаємо вихованця як педагогічний об’єкт, то поряд із такими мікропараметрами його стану, як зір, слух, пам’ять, увага, властивості темпераменту, здібності тощо, нас переважно цікавлять інтегральні характеристики, починаючи від рис характеру і до загальних спрямувань особистості – добрий, веселий, порядний тощо. Саме ці характеристики та взаємозв’язки між ними і є об’єктами цілепокладання у педагогіці, тобто виступають власне педагогічними об’єктами.

    Стан складних систем можна також описати за допомогою мікропараметрів і в кожний момент часу поставити у відповідність кожному стану системи S вектор s в r-вимірному просторі. При цьому для повного опису стану складної системи потрібно знати значення дуже великої кількості мікропараметрів, що в реальних умовах просто неможливо. Оскільки складні системи здатні до самоорганізації, то їх можна повністю описати за допомогою значно меншої кількості характеристик, які є макропараметрами стану. Позначимо їх через b _n. Запишемо множину макропараметрів В*:

В*={b _1, b ₂, ..... b _n}, n N, n<r.

    Зауважимо, що n значно менше за r. Причому А* повністю визначає В*. Тобто чого потенційно не було у множині А*, того не може бути і у В*.

    Відповідно до положень теорії БМ-систем, якщо освітня система перебуває в рівноважному стаціонарному стані, тобто її склад, структура, функції та продукти виходу є незмінними, між її макропараметрами стану встановлюються певні функціональні відношення, які протягом тривалого часу не змінюються, аж поки система не перейде у нерівноважний стан. Як уже зазначалося, характер залежностей між макропараметрами стану (СО-закон) можна виразити як формулою за допомогою чисел, літер, окремих знаків, відношень, елементів тощо, так і словесно – у вигляді правила (твердження) або набору правил. СО-закон не підлягає еволюції, він є абсолютним поняттям, на зміну одному СО-закону з часом приходить інший.

     Кожна складна система має множину Х* таких законів самоорганізації. Тобто:

Х*={Х₁, Х₂, ....Х}, де є N,

де Х – математичний (семантичний, смисловий) запис закону самоорганізації системи.

    Конкретний функціональний зв’язок між макропараметрами стану може розбудовуватись у системах різної природи, і в цьому полягає його універсальність. За відповідних умов складні системи можуть обмінюватися законами самоорганізації. У цьому полягає єдність навколишнього світу.

    Не всі елементи множин А*, В* і Х* можна спостерігати в реальних умовах у конкретний момент (інтервал) часу, а лише їх певні підмножини, відповідно А, В і Х, які названі нами актуалізованою реальністю. Ввівши нову нумерацію елементів, ці множини можна записати так:

Α={а₁, а₂,......а_і} і N, і≤r

В= { b _1,, b₂, .... b _m} m N, m≤і

Х= {Х₁, Х₂, ... Х_k} k N, k≤ .

           Множини А*, В*, Х* є потенційною реальністю системи S.

          Отже, система S може мати дві реальності: S_П – потенційну реальність і S_А – актуалізовану  реальність.

    З урахуванням положень синергетики складну систему у статусі актуалізованої реальності в кожний конкретний момент часу можна однозначно описати за допомогою кортежу, який називаємо інформаційно-синергетичною моделлю (ІС-модель) системи:

S_А=<{a₁, а₂,......а_і}, { b _1,, b ₂, .... b _m} _, {Х₁, Х₂, ... Х_k}>

    Тоді ІС-модель системи S у статусі «потенційної реальності», яка не залежить від часу, буде кортеж:

S_П=<{a₁, а₂,......а_r}, { b _1,, b ₂, .... b _n} _, {Х₁, Х₂, ...Х} >

    Раніше зазначалося, що складні системи мають властивість самоорганізовуватися, а тому їхню поведінку можна однозначно описувати за допомогою значно простішої інформаційно-синергетичної моделі:

S_А=<{ b _1,, b ₂, .... b _m}, {Х₁, Х₂, ... Х_k} > , або

S_А={Х₁, Х₂, ... Х_k},

де Х_k = f (b₁, ... b_m ), b_m – макропараметр стану

    Отже, в кожний конкретний момент часу стану системи S можна поставити у відповідність вектор s і множину законів самоорганізації Х.

                             s = (b ₁¸ b ₂¸.... b _m)

                             Х= {Х₁, Х₂, ... Х_k}.