ОСАДЧИЙ І.Г.

доктор педагогічних наук,

старший науковий співробітник,

 головний науковий співробітник

Інституту обдарованої дитини НАПН України

ig-osadchiy@ukr.net

ПРО ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПЕРСОНАЛЬНИХ ОСВІТНІХ ЗАПИТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО ОБДАРОВАНИХ УЧНІВ ТА ЇХНІХ БАТЬКІВ ЩОДО ІНТЕГРАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ТА НАУКОВОЇ СКЛАДОВИХ ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

У статті представлено результати дослідження персональних освітніх запитів інтелектуально обдарованих учнів і розкрито особливості їхнього ставлення до інтеграції навчальної та наукової складових профільної середньої освіти. За результатами дослідження виявлено та сформульовано суперечність між готовністю обдарованих учнів активно включатися в освітній процес, характерний для  здобуття спеціалізованої освіти наукового спрямування,  і відсутністю бажання навчатися в науковому ліцеї та долучатися до наукової діяльності.

Ключові слова: інтелектуально обдарований учень, спеціалізована освіта наукового спрямування, науковий ліцей, навчальна та наукова складова середньої освіти. 

ABOUT SOME ASPECTS OF PERSONAL EDUCATIONAL REQUESTS OF THE INTELLECTUALLY GIFTED STUDENTS AND THEIR PARENTS REGARDING THE INTEGRATION OF EDUCATIONAL AND SCIENTIFIC COMPONENTS OF THE PROFESSIONAL SECONDARY EDUCATION

             The article presents the results of the research of the personal educational requests of intellectually gifted students and their parents and reveals the peculiarities of their attitude to the integration of educational and scientific components of the specialized secondary education.

             According to the results of the research, the contradiction between the readiness of gifted students for active participating in the educational process, which is characteristic for obtaining the specialized education of the scientific direction, and the lack of desire to study at scientific lyceum and join to the scientific activities was revealed and formulated.

             Keywords: intellectually gifted student, specialized scientific education, scientific lyceum, educational and scientific component of the secondary education.

Постановка наукової проблеми у загальному вигляді, її актуальність,  зв’язки з важливими  завданнями в галузі освіти. Якщо розглядати освіту як послугу, то  якість освіти, як і якість будь-якої послуги, роботи або товару відповідно  до міжнародних і національних стандартів управління якістю, зумовлюється наявністю в ній конкретних властивостей, які у своїй сукупності здатні задовольнити потреби замовників освітньої послуги і очікування всіх зацікавлених сторін.

Тому заклад освіти, який надає послугу із здобуття певного виду освіти, повинен знати персональні освітні запити учнів та їхніх батьків [7, с.121-122], а також освітній запит держави, відображений у відповідному державному стандарті освіти, і вже з їх урахуванням розробляти і надавати освітню послугу, забезпечувати  її якість в наявних умовах, що завжди потребує конкретного обсягу ресурсів і зусиль. Якщо ж взяти до уваги ще й те, що освіту не надають (надають лише послугу із здобуття конкретного виду освіти), а здобувають, стає цілком обґрунтованим твердження про те,  що без суб’єктності здобувачів освіти нині неможливо забезпечувати високі результати навчання. Окрім того, суб’єктність здобувачів освіти є необхідною умовою реалізації на практиці компетентнісної парадигми освіти,  яка де-факто вже є частиною чинного законодавства про освіту.

Отже, навіть сама постановка завдань із забезпечення високого рівня якості освіти без урахування персональних освітніх запитів здобувачів освіти вже не може вважатися коректною ні з позицій педагогічної науки та успішної практики, ні з позицій чинного законодавства.

Особливий інтерес викликає дослідження особливостей персональних освітніх запитів учнів і їхніх батьків, які планують чи вже почали здобувати профільну середню освіту академічного спрямування або спеціалізовану освіту наукового спрямування, організаційно-педагогічні засади яких нині розробляються на основі нового законодавства про освіту.

Законодавством визначено, що академічне спрямування – це «профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти, і поглибленого вивчення окремих предметів з урахуванням здібностей та освітніх потреб здобувачів освіти з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти» [3], а освіта наукового спрямування, це «вид спеціалізованої освіти, що базується на дослідно-орієнтованому навчанні, спрямований на поглиблене вивчення профільних предметів та набуття компетентностей, необхідних для подальшої дослідно-експериментальної, конструкторської, винахідницької діяльності» [4]. Привертає увагу те, що обидва спрямування передбачають поглиблене вивчення окремих предметів, а тому  стає очевидним, що успішно опанувати освітню програму академічного або наукового ліцею можуть тільки ті учні, які мають ознаки загальної (інтелектуальної) обдарованості, тобто є інтелектуально обдарованими.

Нині такі діти навчаються як в академічних, так і в наукових ліцеях. Але після того, як до 2027 року буде завершено створення нормативно-методичного забезпечення профільної середньої освіти, такі учні будуть навчатися в різних закладах освіти. Очевидно, що вимоги до учнів, які приймуть рішення здобувати спеціалізовану освіту наукового спрямування, будуть досить високими, а сам вступ до наукового ліцею  буде відбуватися тільки на конкурсній основі. Тому вже зараз необхідно розпочати дослідження персональних освітніх запитів цієї групи учнів для того щоб у подальшому створювати і надавати освітню послугу із здобуття спеціалізованої освіти наукового спрямування високої якості, системоутворюючою особливістю якої є інтеграція навчальної та наукової складових  процесу здобуття освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми організації спеціалізованої освіти наукового спрямування вже стали предметом результативних наукових досліджень. Так, вітчизняні вчені І.Волощук та В.Мадзігон розробили Концепцію  середньої спеціалізованої освіти наукового спрямування [1]. І.Волощук, В.Киричук, В. Мадзігон, В.Мелешко, Я.Рудник, О. Шуленок та Л.Яременко  надали методичні рекомендації щодо дидактико-методичних засад організації навчального процесу в закладах освіти для інтелектуально обдарованих учнів [2]. Н. Поліхун, К.Постова, І.Сліпухіна та Л.Горбань розкрили особливості розроблення та реалізації освітніх програм спеціалізованої освіти наукового спрямування [9]. Н.Лавриченко дослідила теоретичні і прикладні проблеми психологічного і педагогічного сприяння розвитку обдарованих дітей та розкрила роль сім’ї, освітніх інституцій, соціального й культурного середовища у розвитку обдарованої особистості [5]. В.Онацький представив історіографію підходів до навчання обдарованих учнів у
закладах загальної середньої освіти України другої половини ХХ століття [6].   

Мета статті -  представити результати дослідження особливостей персональних освітніх запитів інтелектуально обдарованих учнів щодо інтеграції навчальної та наукової складових профільної середньої освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження та його результатів. На основі результатів аналізу Положення про науковий ліцей [8], Стандарту спеціалізованої освіти наукового спрямування [10], психолого-педагогічних особливостей організації навчання інтелектуально обдарованих учнів  цілком  обґрунтовано  припускаємо, що успішними учнями наукового ліцею можуть бути діти, які:

• мають інтелектуальну обдарованість (визначається лабораторно за допомогою стандартизованих тестів);
• мають творчу обдарованість/креативність (визначається лабораторно з використанням стандартизованих тестів або за результатами педагогічних спостережень);
• академічно успішні та/або виявляють здібності до навчально-дослідницької, дослідницько-експериментальної, наукової, конструкторської, винахідницької, пошукової діяльності (підтверджується високими результатами навчання та/або відповідного виду діяльності);
• мають мотивацію до навчання та/або дослідницької діяльності (підтверджується лабораторно, наприклад, з використанням мотиваційних листів, стандартизованих тестів тощо або результатами педагогічних спостережень).

Ці характеристики (ознаки обдарованості) в єдності та з конкретними значеннями представимо як робочу феноменологічну модель загальної (інтелектуальної) обдарованості учнів і введемо умовне позначення «Модель З(І)ОУ:4С+/2В» [Модель загальної (інтелектуальної) обдарованості учнів: 4 характеристики не нижчого за середній рівень/ 2 з яких високого рівня].

Отже, у цьому дослідженні до категорії учнів, які можуть успішно освоїти освітню програму наукового ліцею, відносимо дітей, усі чотири характеристики яких мають не  нижчий за середній рівень за умови, що з будь-яких із двох вказаних характеристик  вони мають високий рівень.

Польовим дослідженням було охоплено 161 учень 9-10 класів Хотівського академічного ліцею імені Левка Лук’яненка Феодосіївської  сільської   ради  Обухівського району   Київської     області. Після аналізу результатів дослідження рівня інтелектуальної обдарованості учнів, їхньої академічної успішності, креативності та умотивованості до навчання та/або дослідницької діяльності, відповідно до вимог Моделі З(І)ОУ:4С+/2В було сформовано експериментальну групу з 21 учня, до яких долучилися їхні батьки (всього 16 осіб), які виявили бажання взяти участь в анкетуванні.

Учням та їхнім батькам було запропоновано обрати одну із чотирьох наявних відповідей ( «Так», «Імовірніше так, ніж ні»,  «Імовірніше ні, ніж так», «Ні») на 40 (для батьків – 45) запитань, які описують ставлення респондентів до окремих аспектів/сторін освітнього середовища, освітнього процесу та системи управління якістю освіти в закладі освіти під час здобуття профільної середньої освіти. Відповіді «Так» і «Імовірніше так, ніж ні» вважалися позитивними, а «Імовірніше ні, ніж так» і «Ні» – негативними, а їх кількість  могла відповідно додаватися. Анкетування проводилось анонімно.

Для цього дослідження особливостей персональних освітніх запитів учнів щодо інтеграції навчальної та наукової складових освіти було проаналізовано відповіді респондентів на 12 (6+6) відібраних запитань загальної анкети, які безпосередньо стосуються окресленої теми.  

Так, на запитання про бажання обрати науковий ліцей для здобуття профільної середньої освіти тільки 1 учень (4,8%) експериментальної групи надав абсолютно ствердну відповідь, а от жоден з опитаних батьків на це запитання не надав абсолютно ствердної відповіді,  натомість 3 (18,8%) батьків висловились категорично проти такого варіанту здобуття профільної середньої освіти  своєю дитиною. Якщо взяти до уваги загальну кількість учнів 9 і 10 класів, які брали участь у цьому дослідженні, то частка учнів, які  бажають і мають відповідні потенційні можливості успішно навчатися в науковому ліцеї  склала близько 1,2%, що в кілька разів менше навіть від концептуальних орієнтирів кінця ХХ століття [6, с 112].

Водночас 13 (61,9%) учнів і 10 (62,5%) їхніх батьків навчання в науковому ліцеї розглядають як можливий і прийнятний варіант (разом відповіді «Так» і «Імовірніше так, ніж ні») здобуття профільної середньої освіти в науковому ліцеї, але, на нашу думку, не завдяки усвідомленню самоцінності наукової діяльності та її перспективності для досягнення учнями життєвого успіху в майбутньому, а  об’єктивно оцінюючи наявність реального шансу саме в такий спосіб здобути освіту високої якості.

Підставою для цього висновку є несуперечливі та достатньо узгоджені відповіді учнів та їхніх батьків й на інші запитання анкети.

Так,  на запитання «Чи властиво вам (вашій дитині) у повсякденному житті за потоком подій помічати проблеми, а потім намагатися віднайти їхні причини та шукати шляхи їх розв’язання?»  позитивно (разом відповіді «Так» і «Імовірніше так, ніж ні) відповіли 19 (90,1%) учнів та 14 (87,5%) їхніх батьків. Засвоєння фундаментальних академічних (теоретичних) знань як пріоритет у навчанні обрало 15 (71,4%) учнів і 11 (68,8%) їхніх батьків. Ідею впровадження індивідуальних графіків і темпу виконання навчальних і дослідницьких завдань підтримало 16 (75,9%) учнів і 13 (81,3%) їхніх батьків. Також позитивне ставлення до самостійного пошуку відповідей на навчальні запитання в мережі інтернет, в «нешкільних» підручниках і посібниках, в оригінальних творах і періодичній пресі тощо продемонстрували 16 (76,2%) учнів і 14 (87,6%) їхніх батьків.

Привертає увагу й те, що одночасно із досить високою позитивною оцінкою учнями і їхніми батьками особливостей освітнього процесу зі здобування спеціалізованої освіти наукового спрямування (зорієнтованість на засвоєння фундаментальних знань, спостережливість і здатність помічати, формулювати та намагатися розв’язати практичні проблеми, самостійний пошук розв’язків проблем з використанням різноманітних джерел інформації, прихильність до індивідуальних графіків і темпу виконання навчальних і дослідницьких завдань тощо) тільки 3 (14,3%) учні виявили бажання (відповідь «Так») входити до наукових спільнот юних науковців/дослідників  та  5 (23,8%) учнів  надали таку ж абсолютно ствердну відповідь щодо їхньої безпосередньої участі в наукових конференціях, семінарах і виставках  тощо.

Отже, наведені дані дають підстави стверджувати, що в учнів експериментальної групи на момент анкетування були відсутні   сформовані мотиви до вибору виду профільної середньої освіти, обов’язковим і системоутвороючим складником   якої є  наукова діяльність, тобто до вибору спеціалізованої освіти наукового спрямування як найкращого варіанту здобуття профільної середньої освіти.

Цілком очевидно, що  за відсутності достатньої кількості обдарованих учнів, які бажають навчатися в науковому ліцеї,  конкурсний відбір при вступі на навчання стане формальністю, а заклад освіти  поступово  змінить  статус з «наукового»  на «академічний», буде дуже «вартіснім» для утримання, але вже без гарантованих високих результатів навчання, оригінальних учнівських наукових досліджень/розвідок, плекання  покоління юних науковців, здатного в майбутньому позитивно вплинути на темпи розвитку країни, її конкурентоздатність і обороноздатність та якість життя загалом.

Окремо заслуговують на увагу відповіді учнів і їхніх батьків щодо інтеграції навчальної і наукової складових сучасної освіти високої якості. Так, підхід, за якого під час навчання в ліцеї, крім опанування чітко визначеного обсягу знань і вмінь, учні постійно досліджують актуальні практичні проблеми і здобувають при цьому нові знання й дослідницькі компетентності, підтримали (разом відповіді «Так» і «Імовірніше так, ніж ні,»)  19 (90,1%) учнів і 16 (100%) їхніх батьків. Пропозицію про те, щоб дослідницька діяльність учнів під час їхнього навчання в ліцеї  постійно здійснювалася під час вивчення  навчальних предметів, підтримали  19 (90,4%) учнів і 14 (87,5%) їхні батьків.

Ідею облаштування навчальних кабінетів і лабораторій сучасним обладнанням для проведення досліджень самими учнями підтримали всі учні (100 %) і 15 (81,3%) батьків.

На запитання «Чи хотіли б ви, щоб частина освітнього процесу відбувалася за межами вашого ліцею – в університеті, науковому центрі, сучасному підприємстві, бібліотеці, архіві тощо?»  20 (96,3%) учнів і 12 (75,1%) їхніх батьків надали позитивну відповідь. Бажання мати можливість постійно спілкуватися та отримувати консультації не тільки від педагогів свого закладу освіти, а й від науковців закладів вищої освіти та наукових центрів, фахівців різних сфер суспільного виробництва, посадових осіб,  громадських діячів тощо продемонструвало 20 (96,3%) учнів і 16 (100%) їхніх батьків. Організацію навчання, при якій значне місце відводиться  індивідуальній навчальній і дослідницькій діяльність за наявності можливості постійно отримувати консультації та допомогу від педагогів закладу освіти, підтримали 16 (76,1%) учнів і 16 (100%) їхніх батьків.

Отже, учні експериментальної групи та  їхні батьки  під час цього анкетування продемонстрували надзвичайно позитивне  (від 75,1% й до 100%) ставлення до інтеграції навчальної і наукової складових в структурі освіти,  зробивши свій вибір на користь ідей організації відкритого освітнього середовища, відкритого освітнього процесу та здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією за умов широкого партнерства, які насправді є засадничими для організації  сучасної спеціалізованої освіти  наукового спрямування високого рівня якості.

Висновки. Об’єднавши результати аналізу відповідей учнів та їхніх батьків на  окреслені вище дві групи запитань анкети,  можемо обґрунтовано стверджувати, що нині об’єктивно існує  суперечність між внутрішньою готовністю інтелектуально обдарованих учнів  активно включитися в освітній процес, який є характерним для  здобуття спеціалізованої освіти наукового спрямування,  і відсутністю в них бажання обирати для здобуття профільної середньої освіти саме науковий ліцей та пов’язувати своє життя з науковою діяльністю.

Повна узгодженість позиції учнів і їхніх батьків, яку вони продемонстрували під час анкетування, є доказом того, що окреслена суперечність має соціально-економічну, а не освітньо-особистісну природу,  і тому  її не можна розв’язати  в межах самої системи освіти та завдяки використанню тільки її ресурсів. ЇЇ розв’язання потребує прийняття й здійснення  комплексних державно-суспільних цільових програм інтеграції науки в суспільне виробництво (створення матеріальних й нематеріальних благ) та перетворення  її на високопродуктивну й найбільш привабливу сферу людської діяльності.

Якщо ж виявлена суперечність не буде розв’язана, зусилля щодо розбудови в країні системи спеціалізованої освіти наукового спрямування (створення й утримування мережі наукових ліцеїв, розроблення модельних навчальних програм і створення підручників, посібників, інших засобів навчання та сучасних освітніх технологій, підготовка педагогічного і науково-педагогічного персоналу тощо) не забезпечать досягнення очікуваних результатів, будуть неефективними та навіть можуть втратити будь-який сенс.

Література

1. Волощук І.С., Мадзігон В.М. Концепція середньої спеціалізованої освіти наукового спрямування // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи. – 2019. – № 1. – С. 43–51.
2. Дидактико-методичні засади організації навчального процесу в закладах
   освіти для інтелектуально обдарованих учнів / І. С. Волощук, В. О. Киричук,
   В. М. Мадзігон, В. В. Мелешко, Я. М. Рудик, О. С. Шуленок, Л. А. Яременко. –
   Київ : Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2021. – 70 с.
3. Закон України «Про освіту» від 05 верес. 2017 р. № 2145 VIII. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text
4.  Закон України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січ. 2020 р.№ 463IX. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text
5. Лавриченко Н.М. Пізнавати і розвивати обдарованість: монографія/Лавриченко Наталія Миколаївна. – Київ : Фенікс, 2021. – 352 с.
6. Онацький В. Трансформація підходів до навчання обдарованих учнів у закладах загальної середньої освіти України (друга половина ХХ століття) // Науково-педагогічні студії. – 2022. – Випуск 6. – С.102–108.
7. Осадчий І.Г. Педагогіка якості освіти: бери й роби. Посібник із менеджменту якості для керівників закладів загальної середньої освіти. – Київ:"Видавнича група "Шкільний світ". 2021. – 272 с.
8. Положення про науковий ліцей: Постанова Кабінету Міністрів України від 22 трав. 2019 р. № 438. – URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/438-2019-%D0%BF#Text
9. Розроблення та реалізація освітніх програм спеціалізованої освіти наукового спрямування : методичні рекомендації / Н. І. Поліхун, К. Г. Постова, І. А. Сліпухіна, Л. В. Горбань. – Київ : Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2021. - 68 с.
10. Стандарт спеціалізованої освіти наукового спрямування : наказ МОН України від 16 жовт. 2019 р. № 1303. – URL: file:///C:/Users/HP/Downloads/5da715586c832179987461-2.pdf