Персональний сайт Івана Осадчого

Осадчий І. Г. Організаційні форми інтеграції навчальної та наукової складових середньої спеціалізованої освіти наукового спрямування

ig-osadchiy — Mon, 10 Mar 2025 17:56:15 GMT

На сайті ІНСТИТУТУ ОБДАРОВАНОЇ ДИТИНИ НАПН УКРАЇНИ розміщено мою нову працю Осадчий І. Г. Організаційні форми інтеграції навчальної та наукової складових середньої спеціалізованої освіти наукового спрямування з урахуванням компенсації освітніх втрат учнів в умовах воєнного стану : методичні рекомендації / І. Г. Осадчий. – Київ :Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2024. – 80 с.

У методичних рекомендаціях розкрито нормативно-правові й теоретико-технологічні засади інтеграції навчальної та наукової складових спеціалізованої освіти наукового спрямування як засадничого організаційного принципу створення і надання освітньої послуги зі здобуття цього виду спеціалізованої освіти, схарактеризовано 50 видів організаційних форм інтеграції, об’єднаних у 10 груп, надано практичні поради щодо їх планування й здійснення з використанням технології проєктної діяльності.
Видання буде корисним для керівників і педагогічних працівників наукових ліцеїв, науковців та всіх, хто опікується розбудовою спеціалізованої освіти наукового спрямування.

Дослідження було виконане в ІНСТИТУТІ ОБДАРОВАНОЇ ДИТИНИ НАПН УКРАЇНИ в 2023 - 2024 роках, де працював на посаді головного наукового співробітника відділу інноваційних технологій в освіті обдарованих.

З Методичними рекомендаціями можна ознайомитися за посиланням

Написав статтю "Що геть не так з оцінюванням ...

ig-osadchiy — Wed, 13 Nov 2024 16:50:04 GMT

Написав статтю "Що геть не так з оцінюванням ...", окреслив головні проблеми, запропонував і обґрунтував шляхи їх розв'язання в умовах, які вже склалися. Рекомендую прочитати. Діяти треба дуже швидко, адже 1-й семестр 2024/2025 навчального року скоро завершується. Вважаю, що ті, хто придумав таке оцінювання результатів навчання учнів учителем є людьми нерозумними (більш точну характеристику кожен у змозі дати самостійно), а от ті, хто можуть ще виправити ситуацію, але тупо залишать все без змін - однозначно вороги України. Стаття тут

Останній дзінок - 2024

ig-osadchiy — Sat, 01 Jun 2024 13:40:17 GMT

FacebookДо нас у Ясенівську школу на свято Останнього дзвінка прилетів незвичайний гість - пан Бузько! На урочистостях вів себе чемно, з дітьми грався потішно та скуштував справжньої шкільної каші. Всі дружно вирішили, що маємо добрий знак! Відео в матеріалі від 31.05.2024 на мої сторінці в Facebook.

Стаття Осадчого І.Г. у Збірнику наукових праць "Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи" №2 (31) за 2023 рік

ig-osadchiy — Wed, 10 Jan 2024 18:13:32 GMT

У Збірнику наукових праць "Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи" №2 (31) за 2023 рік у співавторстві з Л.ЯРЕМЕНКО опублікував статтю "ОСОБЛИВОСТІ ПЕРСОНАЛЬНИХ ОСВІТНІХ ЗАПИТІВ УЧНІВ ТА ЇХНІХ БАТЬКІВ, ЩО ЗОРІЄНТОВАНІ НА ЗДОБУТТЯ СЕРЕДНЬОЇ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ОСВІТИ НАУКОВОГО СПРЯМУВАННЯ".

У статті розкрито особливості персональних освітніх запитів учнів та їхніх батьків щодо освітньої послуги для здобуття спеціалізованої освіти наукового спрямування. На основі результатів анкетування обдарованих учнів та їхніх батьків виявлено сукупність властивостей освітньої послуги для здобуття спеціалізованої освіти наукового спрямування в переліку всього 30 позицій) як очікувань та бажаних норм (чинних правил) щодо освітнього середовища, освітнього процесу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти в науковому ліцеї. До сукупності основних властивостей освітньої послуги для здобуття спеціалізованої освіти наукового спрямування було віднесено ті очікування та бажані норми (чинні правила), які підтримало 75% і більше респондентів.

Наявність в освітньої послуги для здобуття спеціалізованої освіти наукового спрямування, яку надає науковий ліцей, сукупності виявлених властивостей запропоновано розглядати як обов’язкову умову забезпечення якості освіти, тобто її здатності задовольняти особисті освітні потреби здобувачів освіти та держави.

Рекомендовано науковим ліцеям виявлену сукупність основних властивостей освітньої послуги для здобуття спеціалізованої освіти наукового спрямування відобразити в статуті закладу освіти, а також в інших його внутрішніх документах – положенні про освітній процес, про дослідницьку діяльність, про оцінювання результатів навчання та дослідницької діяльності, про внутрішню систему забезпечення якості освіти в закладі освіти тощо та в режимах роботи і розкладах навчальних занять.

Стаття за посиланням http://pi.iod.gov.ua/images/pdf/2023_2/9.pdf

Стаття Осадчого І.Г. у Випуску №3 журналу "Освіта та розвиток обдарованої особистості"

ig-osadchiy — Tue, 03 Oct 2023 17:48:38 GMT

У Випуску №3 науково-методичного журналу "Освіта та розвиток обдарованої дитини" опублікував статтю "Середня спеціалізована освіта наукового спрямування: освітня послуга та забезпечення її якості".

У статті розкрито зміст освітньої послуги із здобуття середньої спеціалізованої освіти наукового спрямування, систематизовано основні психоособистісні ознаки інтелектуально обдарованих дітей як суб’єктів здобуття освіти та схарактеризовано освітнє середовище, освітній процес і внутрішню систему забезпечення якості освіти в науковому ліцеї.

Під якістю освітньої послуги запропоновано розуміти її здатність задовольняти освітні потреби всіх замовників освітньої послуги та вимоги і очікування зацікавлених сторін.

Напрям та механізм підвищення рівня якості середньої спеціалізованої освіти наукового спрямування визначено як постійне поліпшення (досягнення досконалості) освітнього середовища, освітнього процесу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти в науковому ліцеї задля задоволення персональних освітніх запитів учнів та їхніх батьків, а також освітнього запиту держави, відображеного в державному стандарті загальної середньої освіти та стандарті спеціалізованої освіти наукового спрямування.

Стаття за адресою http://otr.iod.gov.ua/images/pdf/2023/3/2.pdf

IV Міжнародна науково-практична конференція "Обдаровані діти - скарб нації"

ig-osadchiy — Tue, 15 Aug 2023 10:30:36 GMT

Взяв участь в IV Міжнародній науково-практичній конференції "Обдаровані діти – скарб нації", яка відбулася 05 – 08 липня 2023 року в м. Києві. Результати дослідження представив у вигляді статті "ПРО ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПЕРСОНАЛЬНИХ ОСВІТНІХ ЗАПИТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО ОБДАРОВАНИХ УЧНІВ ТА ЇХНІХ БАТЬКІВ ЩОДО ІНТЕГРАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ТА НАУКОВОЇ СКЛАДОВИХ ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ", яку можна віднайти на С. 402 – 409 в матеріалах конференції "Обдаровані діти – скарб нації!: матеріали ІV Міжнародної науково-практичної онлайн-конференції (Київ, 5–8 липня 2023 року). – Київ :Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2023. – 540 с." або тут.

Сертифікаційний семінар в Хотівському академічному ліцеї 12.04.2023

ig-osadchiy — Sun, 16 Apr 2023 13:13:28 GMT

Взяв участь в організації та проведенні сертифікаційного навчально-методичного семінару Інституту обдарованої дитини НАПН України в Хотівському академічному ліцеї імені Левка Лук’яненка Феодосіївської сільської ради Обухівського району Київської області на тему: «ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПРОФІЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ: ВІД ДІАГНОСТИКИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ОБДАРОВАНИХ УЧНІВ». Виступив з доповіддю на тему: "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ: В ЦЕНТРІ УВАГИ - ОБДАРОВАНА ДИТИНА".

Відкрив семінар завідувач відділу інноваційних технологій в освіті обдарованих, доктор педагогічних наук Іван ВОЛОЩУК з повідомленням на тему: "ОБДАРОВАНІСТЬ: СУТЬ І СТРУКТУРА".

Майстер-клас на тему: «ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСУ ІНСТИТУТУ ОБДАРОВАНОЇ ДИТИНИ НАПН УКРАЇНИ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ОБДАРОВАНОСТІ УЧНІВ" провела Марина МЕЛЬНИК, завідувачка відділу діагностики, кандидат педагогічних наук.

Після цього було проведено практичну роботу, в ході якої здійснено діагностування інтелектуальної обдарованості учнів 9-10 класів закладу освіти.

Навчання з підвищення кваліфікації прийшли 50 педагогів та керівників закладів освіти Феодосіївської сільської територіальної громади.

Що не так із шкільним вихованням?

ig-osadchiy — Sun, 22 Jan 2023 13:41:27 GMT

Впродовж останнього місяця в соціальних мережах з’явилася значна кількість критичних матеріалів про шкільне виховання. І все було б добре, але, на мою думку, критика виявилася більше деструктивною і руйнівною, ніж продуктивною і задля поліпшення інституційного виховання, яке здійснює, точніше – міг би сьогодні ефективно здійснювати кожний заклад загальної середньої освіти. Я не брав участі в останніх обговореннях проблем шкільного виховання, оскільки вважаю, що ця проблема вимагає системного фахового обговорення, а гострими емоційними заявами щодо дійсно очевидних недоліків можна тільки зашкодити загальній справі шкільного виховання. Саме тому вирішив підготувати статтю з окресленої тематики і ось вона вже розміщена на порталі «Освітня політика».

Чому шкільне виховання таке важливе?

По-перше, українська нація на відміну від "класичних" європейських націй, досвід яких у сфері освіти ми намагаємось використовувати, не має такої розкоші як тривалий період неперервної державності.

По-друге, за сусіда маємо країну-терориста, яка ставить під сумнів наше існування і здійснює геноцид українського народу, та з якою у нас були періоди спільної історії.

По-третє, захист/відстоювання особистості, якщо вже мова йде про «життя або смерть», насправді відбувається тільки через захист/відстоювання нації і її національної держави (за наявності).

Тому не можна покладатися тільки на соціалізацією – стихійний процес формуванні особистості, а вкрай необхідне ефективне громадянське виховання, яке повинен здійснювати кожний заклад загальної середньої освіти.

А ще вважаю, що давно пора (насправді ми вже точно запізнилися щонайменше на 11 місяців) робити сутнісні зміни в системі освіти, адже триває війна! Освіта має стати/бути продуктивною силою і ефективною зброєю, а не просто рядком в бюджеті країни.

Пропоную керівникам закладів загальної середньої освіти, педагогам, які опікуються вихованням української шкільної молоді та всім, хто цікавиться організацією виховання, ознайомитися із статтею за посиланням http://education-ua.org/ua/articles/1422-shcho-ne-tak-iz-shkilnim-vikhovannyam або https://osadchy-pedagog.ucoz.net/load/shho_ne_tak_iz_shkilnim_vikhovannjam/1-1-0-50

Освіта сільського регіону:теорія і технологія управління розвитком (Скан-копія монографії)

ig-osadchiy — Fri, 16 Dec 2022 12:57:28 GMT

Виготовив скан-копію своєї монографії «Освіта сільського регіону: теорія і технологія управління розвитком» (К.: Шкільний світ, 2005). Тепер маю електронні версії всіх своїх основних наукових праць.

Чому ця праця важлива, а її зміст актуальний і сьогодні?

В цій книзі описано унікальний не тільки для України успішний досвід і результати розбудови територіальної (муніципальної) системи освіти в сільській місцевості та доведено теоретично й на практиці, що сільська освіта може мати високий рівень якості і не поступатися міській освіті, від слова зовсім!

Як все починалося?

Після призначення на посаду начальника відділу освіти Ставищенської РДА в 1998 році провів дослідження і дійшов обґрунтованого висновку, що окрема сільська школа не може забезпечувати високий рівень якості освіти, особливо з урахуванням наявних на той час успішних практик діяльності новостворених гімназій і ліцеїв, особливо в містах.

Тому вже в 1999 році оприлюднив абсолютно нову концепцію забезпечення якості освіти в сільській місцевості – «суб’єктом гарантій конституційного права на освіту в сільській місцевості має виступати не окрема сільська школа, а територіальна система освіти, зокрема система освіти адміністративного району»! Такий підхід запропонував називати «мережевою освітою» за якого сільська дитина де-факто стає учнем «районної школи-мережі», а не окремої сільської школи.

Увів поняття «територіальний освітній округ», «опорний заклад освіти», «філія опорного закладу освіти» та інші, які стали загальновживаними і потрапили до законодавства України (з 2010 року). Розробив нормативно-організаційне забезпечення 12 видів освітніх округів.

Запропонований підхід зразу ж зацікавив МОН України і наказом від 17.08.1999 №297 було створено всеукраїнський експериментальний майданчик, мене визначено його науковим керівником, а науковий супровід доручено здійснювати Інституту педагогіки АПН України.

Як організовувалось впровадження інновацій?

Для забезпечення системності та збалансованості перетворень в територіальній системі освіти розробив і організував виконання комплексної програми модернізації системи освіти Ставищенського району «Обличчям до дитини» (2001-2002 роки), яка складалася із 12 цільових проєктів.

Що отримала сільська дитина?

Для прикладу.

Проєкт №1 «Діагностика особистості учня». Всю важливу інформацію та результати діагностування учня під час його навчання в 1-11 класах почали відображати в спеціально розробленій «Індивідуальній соціально-педагогічній та психологічній картці учня» (було охоплено близько 4 тисяч учнів).

Проєкт №2 «Старша профільна школа». В 3-х навчально-виховних комплексах «ЗОШ І-ІІІ ступенів – ліцей» та ЗОШ І-ІІІ ступенів почало функціонувати 8 академічних, 8 технологічних (всі із отриманням робітничої професії!) та загальноосвітній профілі, тобто вся старша школа стала профільною! Ще в ті роки 80% випускників 11 класу (їх було більше ніж випускників відповідного 9 класу два роки до цього, адже навчатися в нашу «старшу школу» приїжджали випускники 9 класів інших областей України!) вступали до вищих навчальних закладів і 80% випускників закладів освіти району також отримували першу робітничу спеціальність.

Важливо зазначити, що в кожному (!) із 23 сіл району була початкова школа та дитячий садок як окремий заклад освіти або у складі закладу освіти/навчально-виховного комплексу.

Проєкт №3 «Районна очно-заочна різнопрофільна школа». Близько 30% учнів 7-9 класів (всі бажаючі) закладів освіти району мали можливість безкоштовно відвідувати міжшкільні факультативи на базі великих закладів освіти обсягом 2-3 години на тиждень.

Заняття проводились в п’ятницю-суботу за рахунок годин варіативної складової закладів освіти району.

Проєкт №4 «Центр довузівської підготовки». Близько 40% учнів 10-11 класів (всі бажаючі) мали можливість безкоштовно відвідувати міжшкільні факультативи з української мови і літератури, математики, історії та іноземних мов на базі великих закладів освіти обсягом 2 години на тиждень.

Заняття проводились в п’ятницю-суботу за рахунок годин варіативної складової закладів освіти району.

Проєкт №5 «Додаткова освіта». У ході реалізації проєкту в закладах освіти району було додатково створено 19 гуртків (кожний обсягом 68 год/тиж.), якими було додатково охоплено 285 учнів.

Результати і висновки.

5.1.В Україні і не тільки, вперше було створено мережеву територіальну систему освіти в сільській місцевості, яка забезпечувала високий рівень якості освіти і не потребувала додаткового фінансування.

За основними показниками освітньої діяльності система освіти Ставищенського району після здійснення перетворень (деякі з них описані вище), стала лідером (2-3 місця) серед систем освіти Київської області (25 освітніх систем сільських адміністративних районів та 11 міст) в 1999 – 2004 роках (в 1997-1998 роки були 20-22 місця). Все це засвідчило високу ефективність концепції мережевих територіальних систем освіти та їх здатність забезпечувати високий рівень якості освіти.

5.2.При розробленні сучасних моделей систем освіти громад обов’язково (!) треба враховувати результати вже зреалізованих в Україні успішних практик, зокрема і Ставищенського районного освітнього округу (1999-2015). Якщо взяти до уваги те, що досвід нашої освітньої діяльності дуже добре описаний і представлений в інформаційному просторі, то його ігнорування можна пояснити тільки неможливістю досягнення/перевершення нинішніми авторами/агентами змін результатів освітньої діяльності, які нам вдалося досягти ще 20 років тому.

На жаль, нині запанував підхід, за якого сучасні автори/агенти змін посилаються тільки на іноземний досвід, озвучують (дуже рідко описують!) проблему, а потім зазначають, що століттями/десятиліттями її ніхто не вирішував і являють Світу себе в образі Спасителя освіти із святим Грантом в руках/карманах.

5.3.І про сумне. В 2016 році нас «ощасливили» новою редакцією Положення про освітній округ, а потім в 2019 році додали Положення про опорний заклад освіти, яким вивели із законодавства поняття «освітній округ», чим остаточно зруйнували законодавчо-нормативне забезпечення функціонування територіальних освітніх мереж.

Десь із 2016 року почалася системна дискредитація, а потім і закриття невеликих та малих сільських шкіл, а ще бездумне витрачання «шалених» коштів на комп’ютери, меблі і обладнання їдалень великих сільських шкіл, які нарекли «опорними» (опорними для кого/чого і де, якщо немає освітніх округів?).

Фактично в Україні перемогла російська модель «базовой школи» за якої «імєют 1 школу на 3-5 дєрєвєнь». Тобто перемогла (і нині на жаль продовжує перемагати в нових умовах!) концепція «концентрації» закладів освіти в сільській місцевості на противагу моїй концепції «кооперації і взаємного підсилення» окремих шкіл в сільських (та й в міських також!) територіальних системах освіти, яку відстоював впродовж двох десятиліть.

Солодкий смак простих рішень завжди перемагає на спринтерських дистанціях! А потім приходить прозріння і починається новий виток поліпшень і затрат. Та й таке.

5.4.Продовжую вважати, що тільки мережева освіта здатна забезпечити високий рівень освіти в сільській місцевості, а не окрема, навіть дуже велика, навіть одна на громаду/район школа! Тому найбільш перспективним вважаю подальший розвиток і утвердження автономії закладів освіти ще й задля того, щоб вони мали можливість укладати повночинні прямі або колективні угоди задля створення потужної (навіть надлишкової!) мережі освітніх послуг і забезпечення усім учням відповідної території доступу до них. Це значно гірше ніж всеохопна установча угода про створення освітнього округу (співтовариства, об’єднання або комплексу), але краще ніж нічого.

З монографією можна ознайомитися за тут.

Ясенівській школі - 90!

ig-osadchiy — Fri, 02 Dec 2022 17:42:06 GMT

Ясенівській школі – 90!

Щоп’ять років усі причетні до діяльності нашої школи збиралися в кінці листопада або на початку грудня і святкували її великі та малі ювілеї, раділи спілкуванню. Сьогодні такі свята не на часі. Але подумки всі педагоги, які працюють і працювали в цій маленькій сільській, але славній школі, згадують колективні і особисті професійні здобутки, аналізують шлях, який пройшли разом, і що нам вдалося зробити нового та важливого для української освіти і педагогіки.

Нині, коли росія веде війну на знищення української держави і всього українського, надзвичайно важливо відкрито і впевнено говорити про успіхи та самобутність української освіти і педагогіки, яку агенти російського впливу у наших органах влади спільно із нашими корисними ідіотами (ну, а як же без них!), не бачать і не хочуть бачити впродовж десятиліть! Для них нас просто не існує! Але це не так! Ми є, ми створюємо нове, і ми попереду!

Чому школі 90?

В листопаді-грудні 1932 року почалося навчання в новозбудованій Ясенівській школі, вона мала тоді 4 класи. З розповідей старожилів, десь в 1930 році «комсомольці» спалили церкву, яка була дерев’яна, велика і дуже красива. А ще вона, як виявилося, була «застрахована»! Зібралося село на «сходку» і на майдані біля згарища шукало відповідь на питання, що ж збудувати на гроші від «страхівки» – церкву чи школу? Ті, хто за церкву, відійшли в один бік майдану, хто за школу – в інший бік. Жінки виступили за відбудову церкви, чоловіки – за будівництво школи. Група «за школу» виявилася трошки більшою, тому і збудували нову школу на тому місці, де була церква. Будували своїми силами, але дуже технологічно та з якісних матеріалів. В коридорі і деяких класах ще залишилася «рідна» підлога із товстих соснових дощок, які ще й зараз пахнуть живицею!

Як ми з дружиною опинилися в Ясенівці?

В 1985 році, після закінчення педагогічного інституту, нам вручили направлення на роботу в Ставищенський район. У нашій сім’ї вже була маленька донечка, і я дуже турбувався про те, чи буде для нас житло, а тому хотів зустрітися із завідуючим відділом освіти ще до закінчення навчання в інституті. Але зустрітися з ним мені так і не вдалося – нашу зустріч постійно відкладали. Природно, що ми почали хвилюватися. Але вже при першій зустрічі, яка відбулася 2 серпня, Мізін Володимир Феодосійович запропонував мені стати директором школи, повіз в Ясенівку, показав школу і два нові будинки, які закінчували будувати для вчительських сімей. Один із них міг стати нашим. Всі інші варіанти були не такі привабливі. Але ж як без педагогічного досвіду зразу стати директором школи? Володимир Феодосійович мене заспокоїв, адже сам майже так само став «завучем» середньої школи, а ще сказав мені, що розмовляв із деканом і ректором і знає, що я «не дурний, і не ледачий». Ось із таким «благословінням» я став директором сільської школи. За цим, тільки ззовні «простим» рішенням, був величезний життєвий і професійний досвід Володимира Феодосійовича, за що йому я дуже і дуже вдячний.

Що ж мені і моїй дружині, Осадчій Галині Вікторівні, яка з 1998 року ось вже 25-й рік очолює Ясенівську школу, вдалося зробити для української освіти і педагогіки?

1. В 1988 році я розробив і впровадив виховну систему школи, яку назвав «структурно-рівнева соціалізація особистості». Її впізнають за сукупністю спільнот, в яких учні реалізують свої соціальні справи. Це «Я – людина», «Я – член сім’ї», «Я – учень школи», «Я – житель села (міста)», «Я – житель Київщини (області, краю)», «Я – громадянин України», «Я – житель планети Земля». Вся життєдіяльність учнів організовується як гра впродовж навчального року, з перемогами і переможцями (це про всеохопну атмосферу успіху!) як на етапах, так і в цілому за рік. Ця виховна система діє в нашій школі і сьогодні. А ще важко знайти регіон України, де б цю виховну систему школи не представляли /прославляли як свою! Але то таке!

Наукове обґрунтування і узагальнення досвіду впровадження цієї виховної системи здійснив у кандидатській дисертації (1994 р.).

Для «непосвячених» нагадую, що в 1988 році по інших школах ще «піонери крокували з барабанами і горнами!», і що виховних систем в світовій педагогіці не так вже й багато, а от Україна отримала ще одну!

2. В 1992 році створив, а з 1995 року, після схвалення вченою радою міжрегіонального закладу післядипломної освіти, почав поширювати (здійснив десятки публікацій) «методику проєктно-цільового управління закладом освіти». І це не про «метод проєктів» із старих підручників педагогіки, а про те, як вперше в українській освіті на рівні закладу освіти було системно впроваджено проєктний менеджмент, який з 90-х років почав утверджуватися спочатку в сфері банківських інвестицій, а потім і в інших сферах. Зараз усі знають цю концепцію управління як «управління проєктами», але в часи створення методики проєктно-цільового управління «вершиною» управлінської майстерності в Україні вважалося впровадження «програмно-цільового» управління школою, яке «за гроші» у нас поширювала «прогресивна» російська школа управління. Я постійно публічно опонував і доводив, що в епоху швидких і сутнісних змін, які по-різному протікають у різних сферах діяльності закладу освіти і зовнішньому середовищі, неможливо успішно застосовувати одну велетенську лінійну програму розвитку, яка розробляється за участі науковців продовж майже року і має 200-300 сторінок! Тому й назвав свою методику «проєктно-цільове управління» на противагу «програмно-цільовому управлінню». Ця назва, разом із запропонованими мною «цільовими проєктами», «каскадними програмами розвитку» тощо нині широко використовується в українській освіті і педагогіці.

А що ж російське «программно-цєлєвоє управлєние»? Десь так із 2002 року, відійшовши від жорсткої і агресивної критики управлінських «проєктів», російська школа «программно-цєлєвого управлєнія» по-тихому здійснила «отріцательноє наступлєніє» і почала називати своє дітище «програмно-цєлєвоє проєктноє управлєниє». Класика жанру!

3. В 2018-2020 роках, вже працюючи вчителем Ясенівської школи, але ще й «відповідальним за якість освіти», створив освітню технологію «педагогіка якості освіти» (з великою кількістю внутрішніх документів, ухвалених педагогічною радою закладу освіти). Україна знову отримала власну прогресивну освітню технологію, тепер вже із забезпечення якості освіти, яких у світі насправді «ну дуже мало»! А от в Україні є своя, авторська! Так, ця освітня технологія є опозиційною до нинішньої «офіційної ганьби» у сфері забезпечення якості освіти, але я вважаю, що це явище тимчасове!

Ось так! Ясенівська школа впродовж останніх 37 років завжди була опозиційною, але завжди на крок-два попереду інших!

За це щиро дякую педагогам та іншим працівникам школи, з якими мав радість працювати разом!

З таких маленьких струмочків формується велика українська освіта і педагогіка! Вона ще здивує Світ!